Войти Зарегистрироваться
Авторизация на сайте

Ваш логин:

Ваш пароль:

Забыли пароль?

Реклама
Архив новостей
Реклама
Популярные статьи
Реклама

Главная Новости

«Чи був законним "Євромайдан" ("Революція Гідності") 2013/14?»

Опубликовано: 08.10.2018

“Євромайдан” або “Революція гідності” – події на Майдані Незалежності в Києві 2013-2014 років сприяли актуалізації питання про право народу на збройне повстання. Право на таке повстання (революцію), як визнають західні дослідники, останнім часом з початку XXI   століття і до недавніх подій не мало великої актуальності.

І пов’язано це з тим, що більшість європейський сучасних країн не переживали подібних подій ось вже значний час, тому і дослідження подібних проблем було відкладене в доавгий ящик. Крім того, в теорії і на практиці відсутні чіткі критерії для виправдання революційного застосування сили. Адже за загальним правилом опір влади, а тим більше нападу на неї, є актом незаконним.

Виникає питання про те, чи не є це право забутим з тієї причини, що воно давно застаріло?

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Відповідь має бути негативною і події арабської весни, події на Майдані Незалежності (“Євромайдан”, “Революція Гідності”) в Києві, що відбувалися в листопаді 2013 р. – лютому 2014 р. , ще раз нагадали про значущість людської гідності і політичного самовизначення народу, прав людини у взаємозв’язку із стандартами легітимності публічної влади, демократію як універсальну базову цінність, а також про супутнє їм право на повстання стала явним свідоцтвом того, що революції відбуваються навіть в XXI столітті, і «вони триватимуть, поки останній тиран не зникне».

Для того, щоб розібратися у багатьох останніх подіях, в першу чергу, ми повинні дати відповідь на питання, як називати останні події, чи були вони опором пригнобленню, повстанням або революцією?

Право на повстання відрізняється від опору пригнобленню, який здійснюється з метою впливу на конкретну державну політику. На відміну від нього, право на повстання говорить мовою насильства і має на меті не відновлення, а зміщення конституційного ладу. Право на революцію, у свою чергу, має на меті не просто заміну деякої політики на бажану, а повну зміну усього режиму. Іншими словами, право на опір, в чистому вигляді, – суперечка по розставлянню фігур на шаховій дошці, а право на повстання- зміна взагалі всієї гри.

Прикладом реалізації права на опір пригнобленню є бойкоти, страйки, демонстрації, протести, організація палаткових городків, захоплення приміщень, поширення самвидаву, використання комунікаційних технологій, відмова від співпраці для досягнення відчутних політичних поступок.

Революціяце швидка, фундаментальна і насильницька, зроблена внутрішніми силами суспільства зміна пануючих цінностей і міфів цього суспільства, його політичних інститутів, соціальної структури, керівництва, діяльності і політики” – така характеристика революції С. Хантингтона, з якою ми в цілому готові погодитися. Але є маленька обмовка, що революція може мати ненасильницьку форму здійснення (наприклад, як “оксамитові революції” в Східній Європі у кінці 1980-х рр.).

Як відмічає вчений В. Речицкий, «це право означає, що народ може перевернути все “догори дном”, встановити інший порядок, вибрати нову (кращу) владу і розпочати все з чистого аркуша. І це конституційна норма!»

На наш погляд, останні події на Майдані незалежності в Києві (Євромайдан, Революція Гідності) за його наслідками та результатами носять характер збройного повстання.

Міжнародний досвід визнання права на повстання (революцію)

Упродовж усієї історії людства багато філософів, учених, політиків всього світу визнавали і підтримували право народу на революції та повстання, що відбилося в конституціях і законах багатьох країн.

Наприклад, основою конституційного права ФРАНЦІЇ і сьогодні залишається Декларація прав людини і громадянина (1789 р.), яка відносить до природних прав людини і громадянина право на опір пригнобленню, де закріплено положення: ” Коли уряд зневажає право народу, повстання являє як для усього народу, так і для кожної з його частин, найбільш священним з прав і найважливішим з обов’язків”. У преамбулі Декларації незалежності США (1776 р.) закріплено: “коли довгий ряд зловживань і узурпації, незмінно переслідуючих одну і ту ж мету, виявляє намір зрадити цей народ у владу необмеженого деспотизму, то він не лише має право, але і зобов’язаний повалити такий уряд і на майбутній час ввірити свою безпеку іншій охороні”. Право революції так само було включене в 1968 році в Основний закон НІМЕЧЧИНИ: “Усі німці мають право чинити опір будь-кому, хто намагається відмінити існуючий конституційний лад, якщо усі інші засоби виявляться недієвими”. Конституція Португальської республіки закріплює положення, згідно з яким «кожен користується правом чинити опір будь-якому наказу, який завдає збитку його правам і свободам і їх гарантіям, а також застосовувати силу для відсічі будь-якої агресії, якщо неможливо звернутися до представників влади». Що стосується ісламських країн, то багато хто з них також визнав право на повстання. Після алжирської війни за незалежність (1954-1962), революція була в явній формі виправдана в Конституції АЛЖИРУ, а цінність революції знаходиться під конституційним захистом і сьогодні. Конституція ІРАНУ виразно виправдовує революцію, спрямовану на скидання деспотичного режиму. Конституція АФГАНІСТАНУ визнає “жертви історичні битви… і просто опір усього народу Афганістану”.

І як приклад легального закріплення права народу на повстання можна приводити ще багато країн, серед яких можна виділити : Конституція Беніна, Демократичної Республіки Східний Тимор, Гватемали, Гвінеї-Бісау, Греції, Литви, Перу, Демократичної Республіки Конго, Словацької Республіки, Королівства Таїланд, Республіки Чад, Чеської Республіки, Естонської Республіки тощо.

▼ СПОДОБАЛАСЬ СТАТТЯ? ПОДІЛІТЬСЯ З ДРУЗЯМИ! ▼

Корисний матеріал? Оцініть зірочками:

Є питання? Натисніть нижче "ОТРИМАТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ"!

Натисніть і підпишіться на «НОВИНИ» або канал «TELEGRAM» та станьте генієм юриспруденції!

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Юрист, засновник проекту “Правова Консультація”, м.Харків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

rss