Юридична і фактична адреса приватного підприємства: схеми рейдерських атак

Опубликовано: 08.10.2018

Як наголошують представники юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери», поряд із кримінальними схемами рейдерства в Україні сьогодні існують і абсолютно легальні.

Вправно маніпулюючи статтями законів і використовуючи ваші помилки і недбалість, рейдери легко і швидко можуть заволодіти вашим майном.

Ось одна з таких схем. Припустімо, офіс вашого підприємства розташований не за адресою реєстрації, а зовсім в іншому місці. «У Києві так відбувається чи не з кожним другим підприємством, — стверджує юрист Сергій Алексєєв. — Більшість керівників не зважають на цей факт і часто навіть не пам'ятають про нього. А тим часом саме він може стати ахіллесовою п'ятою підприємства».

Схема легального рейдерства така: потенційний загарбник подає до суду позов про погашення заборгованості. Причому заборгованість може бути як реальною, так і штучною. «Не радійте, якщо хтось з клієнтів забув сплатити ваші послуги. Ймовірно, він готує рейдерську атаку», — розказує Сергій Боярчуков. Звичайно, всі повідомлення з суду направляють за юридичною адресою. Але, оскільки зворотної реакції на них немає, це стає приводом для порушення судом справи про банкрутство підприємства за ст. 52 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Кредитор, озброївшись документом, що свідчить про відсутність підприємства за юридичною адресою (для цього достатньо довідки з міліції), звертається до суду. Суд виносить постанову про запровадження ліквідаційних процедур. Зауважимо, що власник підприємства ні про що не здогадується. Своїм рішенням суд призначає арбітражного керуючого. Ліквідатор отримує розпорядження суду, і з цього моменту всі функції управління компанією переходять до нього. А він — єдиний легітимний керівник вашого підприємства. Якщо ж ви відмовитеся визнавати його повноваження, на підставі судового рішення він може цілком законно провести силове захоплення вашого підприємства.

А може бути по-іншому. Одного дня, прийшовши до банку, ви раптом виявите, що ваш підпис не приймають. Або ж велика сума, що надійшла на ваш рахунок, зникла — ліквідатор розпорядився нею на свій розсуд. Потому ліквідатор розпродаватиме ваше майно.

Відсутність кредиторських заборгованостей, на перший погляд, унеможливлює такий катастрофічний розвиток подій. Утім, якщо боргу не існує, його можуть створити штучно.

Приміром, як уже наголошувалося, «забути» забрати у вас гроші за постачання або надані послуги. Або ж просто сфабрикувати договір і на його підставі отримати рішення суду про стягнення грошових коштів. Так, договір фальшивий, але звідки про це знати суду, якщо на повідомлення, які вам надсилають за юридичною адресою, ніхто не реагує? Тому суд на підставі підробленого договору виносить рішення про початок процедури банкрутства вашого підприємства.

Зрозуміло, ви можете спробувати довести, що договір фальшивий. Але для цього вам доведеться пройти через дуже юридичні процедури, які триватимуть щонайменше півроку. А до того часу все це втратить сенс, адже півроку управління вашим підприємством дозволить ліквідатору розпродати все ваше майно, і повернути його буде неможливо.

«При цьому не існує механізму притягнення до кримінальної відповідальності за фальшування договору. Адже неможливо встановити, хто саме підробив підписи і печатку, — стверджує Сергій Богачов. — Ймовірно, це був юрист, який працював за дорученням, а оплату від замовника отримав готівкою і не був присутній під час укладання угоди. Якщо спробувати знайти директора, від імені якого був написаний договір, то, швидше за все, виявиться, що такого або не існує взагалі, або ж він уявлення не мав, що від його імені щось підписувалося».

А ось ще одна принципово нова схема легітимного захоплення підприємства. Їдуть рейдери вулицею, бачать гарний офіс і за тиждень … стають його власниками. Особливо ризикують опинитися в такому становищі товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки зборів учасників ТОВ і порядок їхнього проведення мало врегульовані законодавством: не потрібно публікувати оголошення про заплановані збори, не треба доводити до відома державні органи.

Рейдерам достатньо знати назву підприємства та прізвища, імена, по батькові засновників. Потім виготовляється фальшивий протокол про нібито збори акціонерів, на яких вирішили обрати нового директора або передати частку якійсь третій особі.

Потому протокол несуть державному реєстратору. І ось вашим підприємством вже розпоряджається новий директор.

Зрозуміло, ви спробуєте довести, що зборів не було. Але для цього потрібні докази. Добре, якщо ви цього дня були за кордоном і у вашому паспорті є відповідна позначка. А якщо ні, довести це дуже складно. Але навіть якщо це вам вдасться, притягти до відповідальності фальсифікаторів нелегко. Бо людей, чиї підписи стоять під документом, не існує, а якщо використовувалися реальні імена, виявиться, що вони нічого не підписували. І найголовніше — поки ви з головою зануритеся в судову тяганину, від вашого бізнесу, який опинився у цупких лапах рейдерів, нічого не залишиться.

Подібна схема може застосовуватися і щодо акціонерних товариств, якщо акціонери полінуються запросити на збори представника державної комісії. А не роблять вони цього дуже часто. І дарма. Адже прочитавши в газеті про дату зборів акціонерів, можна підробити протокол за вищенаведеною схемою і отримати той же результат. «Це не просто гіпотези, — підкреслює Сергій Боярчуков. — Саме за такою технологією нещодавно був захоплений великий завод в центрі Києва».

Як же уникнути такого небезпечного розвитку подій? Фахівці радять наступне: насамперед, з'ясувати, за якою адресою зареєстроване ваше підприємство. І потім якомога швидше перереєструвати його за тією адресою, де розташований головний офіс підприємства. Якщо з якихось причин підприємець зробити цього не може, то необхідно налагодити регулярне одержання і доставку кореспонденції, що спрямовується на юридичну адресу. І уважно слідкувати за тим, щоб у вас не було заборгованостей. Не дайте рейдерам шансу заволодіти вашою власністю!

Опубліковано на сайті: 23.02.2011

Автор: Сергій Нестеренко

Джерело: http://www.ch-z.com.ua/

Видео дня

2-х летний малыш любит бросать. Смотрите, что случилось, когда родители купили ему баскетбольное кольцо!

rss