Главная › Новости

Банкрутство фізичної особи: як це відбуватиметься

Опубликовано: 08.10.2018

Проект Кодексу з процедур банкрутства. Публічне обговорення

Відповідно до проекту Кодексу, до фізичної особи-боржника можуть бути застосовані такі процедури: 

В Україні буде впроваджено механізм відновлення платоспроможності боржників-фізосіб, - Іванчук

реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника; мирова угода.

Арбітражний керуючий

У справі про банкрутство фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця) призначення арбітражного керуючого є обов’язковим.

Банкрутство: теорія і практика для студентства

Арбітражний керуючий для виконання повноважень керуючого реструктуризацією призначається господарським судом з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, місцезнаходження офісу яких знаходиться на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного господарського суду.

Арбітражний керуючий для виконання повноважень керуючого реалізацією призначається господарським судом за клопотанням зборів кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - призначається господарським судом з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, місцезнаходження офісу яких знаходиться на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного господарського суду.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого у справі про банкрутство визначається у розмірі:

1) п’яти мінімальних заробітних плат за проведення процедури реструктуризації боргів боржника та трьох мінімальних заробітних плат за проведення процедури погашення вимог кредиторів;

Така винагорода авансується боржником або кредитором, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство на депозитний рахунок нотаріуса, відкритий на власне ім’я та виплачується арбітражному керуючому одноразово після затвердження плану реструктуризації у процедурі реструктуризації боргів боржника або завершення процедури задоволення вимог кредиторів.

2) п’яти відсотків від стягнутих з третіх осіб на користь боржника грошових коштів та трьох відсотків від вартості реалізованого майна в процедурі реструктуризації боргів боржника або погашення вимог кредиторів. Винагорода виплачується після надходження відповідних коштів на спеціальний рахунок для розрахунків з кредиторами

Кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду.

Для забезпечення виконання повноважень керуючого реструктуризацією та/або керуючого реалізацією, арбітражний керуючий може залучати на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника. Дозвіл на залучення таких осіб надає господарський суд на підставі мотивованої заяви арбітражного керуючого про необхідність їх участі у справі та розміру оплати їх послуг.

Спрощений порядок банкрутства фізичних осіб

Крім загальної процедури Кодексом передбачений спрощений порядок розгляду справи про банкрутство, який  застосовується у таких випадках:

у боржника виявився тільки один кредитор; у боржника виявились тільки забезпечені кредитори; протягом розгляду справи про банкрутство боржник помер або відкрито провадження відносно померлої особи; у боржника є в наявності майно тільки для покриття судових витрат і вимог кредиторів першої черги; процедура задоволення вимог кредиторів була введена у разі невиконання плану реструктуризації.

У спрощеній процедурі арбітражний керуючий (керуючий реструктуризацією, ліквідатор) може бути призначений на строк до двох місяців, голосування відбувається шляхом надання письмової згоди чи незгоди кредиторів на запропоновані пропозиції (заочне голосування).

Справи, в яких застосовується спрощений порядок, розглядаються господарським судом з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підвідомчість та підсудність справ про банкрутство фізичної особи

Справи про банкрутство фізичних осіб підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцем проживання боржника - фізичної особи.

Суддя в рамках справи про банкрутство, вирішує усі майнові спори з майновими вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі працівників боржника.

Правочини (договори) фізичної особи, пов’язані з відчуженням або передачею іншим способом майна заінтересованим особам щодо боржника  протягом року до відкриття провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані господарським судом недійсними за заявою арбітражного керуючого чи кредитора.

Підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство

Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника – фізичної особи сукупно становлять не менше ста мінімальних розмірів заробітної плати , а до боржника фізичної особи-підприємця – не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати , які не були задоволені боржником протягом двох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Безспірними вважаються грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили.

Особи, вимоги яких пов’язані з зобов’язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян та стягненням заборгованості щодо аліментів, які мають підтверджені грошові вимоги до боржника, можуть подати заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство і визнання боржника банкрутом.

Органи доходів і зборів та інші органи, що здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, які мають підтверджені грошові вимоги до боржника, мають право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство і визнання боржника банкрутом.

Провадження у справі про банкрутство може бути відкрито за заявою спадкоємця після смерті боржника або визнання його померлим.

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Боржник має право звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у праві про банкрутство також у разі, якщо:

боржник припинив погашати кредити чи здійснювати інші планові платежі у розмірі більше як п’ятдесят відсотків місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців; винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення; скупний дохід боржника за останні півроку зменшився на п’ятдесят відсотків за наявності непогашених кредитів та іншої заборгованості; вартість майнових об’єктів, що належать фізичній особі на праві власності, зменшилась більше як на п’ятдесят відсотків за наявності непогашених кредитів та іншої заборгованості; розмір боргів боржника перевищує вартість його майна і майнових прав більше як на п’ятдесят відсотків; існують інші обставини, які можуть свідчити про те, що у найближчий час боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Боржник зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

сукупний розмір боргів боржника перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати (п’ятсот для фізичної особи-підприємця); задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); втрата єдиного джерела доходів, тяжке захворювання, що перешкоджає виконанню своєї професійної чи іншої діяльності та інші обставини, що можуть істотно вплинути на виконання грошових зобов’язань боржника, яка має непогашені кредити та іншу заборгованість.

Невиконання боржником вимоги щодо обов’язкового подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство тягне за собою незастосування до боржника положень цього Кодексу щодо звільнення від боргів.

План реструктуризації

План реструктуризації боргів боржника розробляється з метою вирішення проблем заборгованості боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань засобами, передбаченими законодавством.

Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про банкрутство не може перевищувати три роки.

У разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника може становити до п’ять років.

За вмотивованим клопотанням боржника, у виключних випадках за умови погашення понад 80 відсотків вимог кредиторів, господарський суд може продовжити строк виконання плану реструктуризації боргів боржника понад граничний строк.

Не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Податковий борг, який виник за три роки до винесення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, у процедурі реструктуризації боргів боржника визнається безнадійним та списується.

Не підлягають реструктуризації чи прощенню (списанню) борги за кредитами, отриманими боржником на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші, а також борги, які виникли з участі боржника у азартних іграх, парі тощо.

План реструктуризації боргів боржника затверджується господарським судом лише після повного погашення боргів боржника щодо відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, виплати аліментів, якщо така заборгованість існує.

Погашення боргів боржника

Господарський суд визнає фізичну особу – боржника банкрутом за її заявою або заявою кредитора у разі підтвердження в судовому засіданні нездатності боржника задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями та/або виконати обов’язок зі сплати обов’язкових платежів.

Господарський суд визнає боржника банкрутом і вводить процедуру погашення боргів боржника за заявою керуючого реструктуризацією у разі неподання, незатвердження або невиконання плану реструктуризації боргів боржника.

Оголошення про визнання фізичної особи банкрутом та відкриття процедури погашення боргів боржника публікується на веб-порталі судової влади України. Після опублікування оголошення про визнання фізичної особи банкрутом та відкриття процедури погашення боргів боржника кредитори можуть звертатись з кредиторськими вимогами до боржника.

Майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника складає ліквідаційну масу. До ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано ним у власність після визнання боржника банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника.

До ліквідаційної маси може бути включено майно, що є долею у спільній власності. У такому випадку відбувається виділення долі боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством.

З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, яке входить у ліквідаційну масу, здійснюється керуючий реалізацією від імені боржника.

З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності боржника та обтяжень майна, включаючи нерухомість і цінні папери, випущені в електронній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.  Для консолідації коштів з метою їх розподілу між кредиторами керуючий реалізацією відкриває окремий банківський рахунок.

До складу ліквідаційної маси не включається єдине соціальне житло (квартира, загальна площа якої не перевищує 60 кв. метрів, або житлова площа якої не перевищує 13.65 кв. метрів на кожного члена сім’ї боржника, місце проживання якого зареєстроване у цій квартирі; житловий будинок, загальна площа якого не перевищує 120 кв. метрів) та інше майно боржника, на яке згідно з законодавчими актами України не може бути звернено стягнення.

Не включаються до ліквідаційної маси кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та спеціальних фондах соціального страхування.

Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника та інших учасників провадження у справі про банкрутство, виключити зі складу ліквідаційної маси майно боржника, на яке згідно з законодавчими актами України може бути звернено стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника та його сім’ї.

Господарський суд також може виключити зі складу ліквідаційної маси майнові об’єкти, які є неліквідними чи дохід від реалізації яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів, вартістю не більше п’яти мінімальних заробітних плат.

Загальна вартість майна боржника, яка виключається зі складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, не може перевищувати п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат.

Порядок задоволення вимог кредиторів        

Для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий відкритий банківський рахунок.

До задоволення вимог кредиторів відшкодовуються витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи (витрати на оплату судового збору, винагорода і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов’язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплата послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об’єктів, що підлягають продажу, а також для проведення аукціону).

Вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються із заставного майна.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру кредиторів, задовольняються в такому порядку:

у першу чергу задовольняються вимоги осіб, перед якими боржник несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів); у третю чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами. у четверту чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня), що внесені до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів однієї черги задовольняються у порядку календарної черговості їх виникнення.

Не задоволені за рахунок реалізації предмету застави вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченими заставою майна боржника, задовольняються у третю чергу.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Вимоги до боржника щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково у процедурі задоволення вимог кредиторів, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство фізичної особи в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Мирова угода у справі про банкрутство

Мирова угода укладається сторонами у справі про банкрутство фізичної особи – боржника з метою закриття судового провадження у справі шляхом врегулювання заборгованості фізичної особи на основі взаємних поступок.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії розгляду справи про банкрутство.

У справі про банкрутство мирова угода може бути укладена лише після виявлення всіх кредиторів.

Рішення про укладення мирової угоди приймається боржником та кредиторами, яким належить більше п’ятдесяти відсотків вимог до боржника. Згода на укладення мирової угоди кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, є обов’язковою.

Боржник подає до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди, до якої додається текст узгодженої з кредиторами мирової угоди.

У судовому засіданні щодо затвердження мирової угоди господарський суд заслуховує заперечення кредиторів, які не дали згоду на укладення мирової угоди.

Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно закриває провадження у справі зі всіма наслідками, передбаченими цим Кодексом і процесуальним законодавством, зокрема, припиняється виконання плану реструктуризації боргів боржника.

У разі поновлення провадження у справі про банкрутство на підставі невиконання боржником умов мирової угоди фізична особа визнається банкрутом і вводиться процедура погашення боргів боржника.

Суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди, якщо її умови суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, і продовжує судовий розгляд справи.

Розробка умов, укладення, затвердження мирової угоди здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених Книгою першою цього Кодексу та процесуальним законодавством.

Звільнення від боргів у справі про банкрутство

Господарський суд при винесенні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про банкрутство ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про банкрутство та обов’язку повернення непогашених боргів щодо:

відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян; стягнення аліментів; інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Такі вимоги, що не були погашені у справі про банкрутство, можуть бути заявлені після завершення провадження у справі про банкрутство у повному обсязі або у непогашеній частині.

Господарський суд за вмотивованим клопотанням кредитора, арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією) або за власною ініціативою може відмовити у звільненні фізичної особи від зобов’язань після завершення процедури задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, якщо боржник:

не надав керуючому реструктуризацією чи керуючому реалізацією необхідну для розгляду справи про банкрутство інформацію і це було встановлено при розгляді справи про банкрутство; надав керуючому реструктуризацією чи керуючому реалізацією або суду недостовірну інформацію, що було встановлено при розгляді справи про банкрутство; вчинив дії щодо приховування чи знищення майна, що було встановлено при розгляді справи про банкрутство; ухилявся від виконання своїх зобов’язань або злісно не виконував зобов’язання з погашення боргів; штучно створив борг для введення у процедуру банкрутства кредитора; у період, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство безпідставно надавав пріоритет одному кредитору чи кредиторам за рахунок інших кредиторів.

Звільнення фізичної особи від зобов’язань не допускається у разі, якщо судовим рішенням, що набрало законної сили, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з банкрутством.

Обмеження, що встановлюються щодо осіб, які були визнані банкрутом

Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про банкрутство за його заявою. Таке правило не стосується випадків, коли боржник ініціює спрощену процедуру реструктуризації боргів боржника.

У разі відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора повторно у період дії п’ятирічного строку після визнання боржника банкрутом не застосовуються до цієї фізичної особи положення щодо звільнення від боргів. Це правило не застосовується до фізичної особи, яка погасила усі борги повністю.

Протягом п’яти років після визнання боржника банкрутом фізична особа не може брати на себе зобов’язання за договорами позики і кредитними договорами, а також не може укладати договір поруки, передавати майно у заставу без зазначення цього факту. Також протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом ця особа повинна зазначати цей факт при реєстрації себе фізичної особи - підприємця.

Протягом зазначеного строку фізичні особи, визнані банкрутом, не можуть займатися незалежною професійною діяльністю, в якості адвокатів, приватних нотаріусів, арбітражних керуючих, приватних виконавців тощо.